Коли моєму синові було 5 років, перед 8 Березня в дитячому садку, як завжди, готувалися до святкового ранку. Вихователі всім дітям роздали папірці з віршами. Прийшли додому. Кажу синові:
— Ну, давай вчити.
А він мені:
— Та я цього віршика вже майже вивчив.
— То розказуй.
І він голосно, з виразом видає:
— Мамин труп на берегу! Помогаю, чем могу!..
Я в шоці, тато наш ірже. Дістаємо папірець, читаємо: «Мамин труд я берегу, Помогаю, чем могу». Ось так синок «майже вивчив».Багато років минуло, я вже й не пам’ятаю, що там ще було, але думаю, даремно ми переучували тоді: ото був би «концерт» на ранку.
