Коли ми жили в Києві, я водив сина в секцію схід-
них єдиноборств. Там була група, в якій займалися
діти 4-5 років. Вели цю групу двоє викладачів — Ан-
дрій Дейхванович і Геннадій Мирославович. Зрозу-
міло, що по батькові Андрія жодна п’ятирічна дитина без допомоги логопеда вимовити не зможе. Тому всі
вічно плутались і називали його то Диванович,
то Душманович, Духанович. Усього варіантів було із три десятки. Геннадій з цього приводу часто жартував, і Андрій просив дітей називати його просто на ім’я.
Але ситуацію зрівняв один малюк, який підійшов під час занять до викладача і сказав:
— Геннадію Мимосраловичу, мені потрібно в туалет.
Після того як затих сміх Андрія, Геннадій зібрав дітей і сказав:
— З цього дня я для вас просто Гена…
Дякуємо Сергію Рибалці, м.Чернігів від читачів сайту.
Згадали історію з життя ? Пишіть нам на адресу vtkachenko17081980@gmail.com . Ми надрукуємо ВАШ випадок з життя. Ще раз дякуємо всім читачам сайту .
