Коли я відпочивав на морі, вирішив сходити в океанаріум.
І там біля басейну з черепашками спостерігав таку картину. Стоять батько із сином, хлопчику років 5. А у касирки можна купити стаканчик корму й погодувати черепах, чим ці двоє власне і займаються. У черепах годівля викликає бурхливе захоплення, у хлопчака, відповідно, теж. Далі чую діалог:
— Тату, а можна я теж корму скуштую?
— Ні, ти що, це для черепах.
— Ну він так смачно пахне, ну тату…
— Ні, я сказав. Не можна. Біс його знає, що вони туди поклали.
— Ну та-ату… ну будь ласка…
— Кажу тобі, не можна. Це тільки пахне смачно, а так лайно якесь. Я вже скуштував.
Дякуємо Григорію САНЬКО, м. Чернігів від читачів сайту.
Згадали історію з життя ? Пишіть нам на адресу vtkachenko17081980@gmail.com . Ми надрукуємо ВАШ ! випадок з життя. Ще раз дякуємо всім читачам сайту.
